классическая литература

зарубежная поэзия 0
О книге: Поэма «Потерянный рай», созданная величайшим британским поэтом и публицистом Джоном Мильтоном – одно из самых замечательных явлений в английской литературе 17 века. В творении, посвященном христианской теме грехопадения, пуританину Мильтону удивительно удалось совместить чувства, стиль и дух античности и Возрождения, нотки прометеевского свободолюбия и гуманистического опыта возвеличивания человека. Однако автор напоминает, что источник всех зол – та нездоровая жажда свободы, в основе которой лежит гордость и самопревозношение. Книга представлена в прекрасном и мелодичном прозаическом переводе, осуществленном А. Шульговской в конце 19 века.
русская классика 0
О книге: Козьма Прутков – самый уникальный сатирик 19 века, насмехавшийся над нравами и устоями своей эпохи и раздававший запоминающиеся звонкие оплеухи общественному вкусу. Необычность Козьмы Пруткова проявилась не только в стиле и содержании его произведений. Этот выдающийся человек сам является одним из наиболее замечательных литературных вымыслов: его родословная, биография и творчество полностью придуманы несколькими оригинальными писателями – братьями Жемчужниковыми, Петром Ершовым и Алексеем Толстым. Книга включает сборники «Досуги» и «Пух и перья», содержащие самые острые бессмертные афоризмы, общественно-политические проекты, пародийные стихотворения и басни Козьмы Пруткова. Также в книгу вошли «Выдержки из записок моего деда» – анекдотические случаи и «гисторические материалы», доказывающие, что дед Козьмы Пруткова обладал не меньшими литературными дарованиями, чем его выдающийся внук, биографические сведения о личности и жизненных вехах Пруткова-младшего, краткий некролог на его смерть, а также уникальное посмертное произведение, продиктованное им во время спиритического сеанса.
зарубежная классика 0
О книге: Блестящий роман бельгийского писателя Шарля де Костера «Легенда о Тиле Уленшпигеле», созданный в середине 19 века, прославил фламандскую литературу и стал жемчужиной мировой литературы, навеки полюбившись читателям всех возрастов. Книга повествует о приключениях неутомимого остряка и балагура Тиля Уленшпигеля, а также его друга – доброго толстопузого простака Ламме Гудзака. Для насмешек Тиля не существует преград – он смеется над высокомерием дворян и глупостью черни, проказничает, забавляется и веселит простой народ. Но, несмотря на насмешливый характер, Тиль умеет быть серьезным. В те минуты, когда над его родной Фландрией занесена кровавая рука испанских завоевателей, он становится борцом за счастье и свободу своего отечества.
классическая проза 0
О книге: «…Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг, хоч і вчилися вони на різних факультетах. Віку були не зовсім похилого – близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років. Звали їх Воля, Рада й Аліна, причому – перша була математик, друга – біолог, а третя вчилася на філологічному. Одностайність, із якою вони зневажали проблеми кохання й висміювали чоловічу стать, створила їм між товаришами сумну славу «старих дів», що, як відомо, належить до дуже маловживаного лексикону…»
классическая проза 0
О книге: «З Берліна мій друг привіз спокійні манери великого міста і трошки сивини на скронях. Його замріяність не виходить за ці межі. І лише хвилинами незрозумілих вечорів його дух буйно розквітає. Мій друг думає образами й фарбами. Він не є художник, бо це слово означає безконечну кількість обріїв. У мого друга один обрій – конкретне думання».
классическая проза 0
О книге: «…Знову старий мамут Вім, що його бойовий бивень пролежав у землі над Дніпром 53 000 років, старий Вім проходить перед моїми очима. Знову обсипається пісок у конусній ямі поганої оперети. Знову примітивні мелодії доносить мені вітер. Голі статисти з кудлатими перуками – мої минулі батьки. Темний схід дешевого синього кольору, який я встидаюсь помічати тепер. Багато метрів фільму пройде перед примруженими очима, доки я дивлюся на нахідку: бивень Віма».
классическая проза 0
О книге: Ми, байгородці, ніколи не любили тимчасової влади, себто всіх тих, що, зайшовши у гості, хотіли покласти на нас свої носилки і повісити на нашу вішалку шинелю і кобуру нагана. Ні, їм доводилось у нас спати в передній, не знаючи, хто їх збудить ранком. А згадуючи, що ми – місто величеньке, звише півсотні тисяч, легко поставити крапку: так, кожна така влада мала з нами клопіт. Ми знаємо, що наше місто, розлігшися на річці головою до сходу, подібне до прекрасної дівчини, що потягається ранком на дівочій постелі, розметавши ковдру і затуляючи очі руками від світла. Непорядок у кімнаті, неприбрано, а дівчина не встає собі, засинає, підклавши руку під рожеву щоку. Так місто ранком завивається в пару з млинів, в дим і в тумани, що їх нажене вітер зі степу.
классическая проза 0
О книге: «…Величезна ніч обняла Большакова за шию. Заглянула в вічі… І мене голубила так ніч. Я знаю про зелене жито, як пахне, і мене нічна хвилює млость. Я тепер щойно наповнюю себе проміннями зорь, таємницями хвилин. Тепер я лише відчуваю велике, і перо моє ворогує з думкою. Тепер в мені хаос. А пройде час, а зігнуться мої юнацькі плечі, і перше срібло на голові неминуче надійде – я буду суворим майстром. Я не випущу тоді блукати між рядками зайвого слова, я не дам бачити будування своїх будинків. Моє перо холодно ліпитиме рядки, і книжка, як дім, чекатиме недовговічного хазяїна – чужої думки».
классическая проза 0
О книге: «Ви відгадали – я хочу топтати романтичні полині. На ноги посиплеться гіркий пил, гіркий пил. Стежка буде вести за горби, в полиневий край. Гіркі подихи піднесе мені степ. Сонце розпливеться коло обрію, як рана. День позганяє вітри на тирло на ніч. А я топтатиму гіркі полині».
классическая проза 0
О книге: За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою роман Ю. Яновського «Вершники» – один із кращих творів радянської літератури про героїку Громадянської війни. Кривавою хвилею прокотилася вона по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу… Але між тим «Вершники» – це справжня поема про боротьбу добра і зла на землі, про красу українського неба і степу, про людську витривалість і жадання свободи.