современная зарубежная литература

О книге: «Іде-бреде Очамимря. Іде коли берегами, а коли й руслом Ріки, мілководдям, очеретами прибережними. Іде-бреде, довгим хвостом по воді хляпає. голодним позирком ліворуч-праворуч зирить: де зайця якого зауважить, інде ондатра з води вилізла погрітися – Поженеться, ухопить, гам – і нема! Жабою великою необережною також не гребує. Помітила понад берегом лисицю, кинулась було, та не здолала: замала іще з хижою звіриною битися. Ну, нічого, вона іще росте, вона ще виросте…»

О книге: «Було ще зовсім не пізно, десь трохи по четвертій, коли важке червоне сонце плавно сховалося за найближчою дев’ятиповерхівкою й із вікна шостої палати стало видно, як по рожево-сірому снігу туди й сюди снують люди в темному, переважно чорному й коричневому, вбранні. грудень щойно доходив своєї середини, день мав іще коротшати десь із тиждень-півтора, аби потім потроху, по маленькій світляній крапельці, розпочати зворотне зростання…»

О книге: «…Як тебе не любити, Києве мій! Ну, не любити можна по-всякому. Можна тихо і злісно, крадькома, як москаль який-небудь. А можна відверто, із розпачем, як ось я, наприклад, зараз. Тут і тепер. На задній лаві довжелезного тролейбуса-гармошки, де біля протилежного вікна куняє, задерши голову, конкретно п’яний або дуже перевтомлений чоловік, іще кілька спин пасажирів видніються попереду, у перспективі…»

О книге: «Гайнріх сидів у своїй кімнатці край вікна другого поверху й замислено дивився в далечінь над дахами. На столі перед ним стояла миска з картопляним салатом, викладеним на великий клапоть житнього хліба. Із одного боку хліб був надкушений, і відбиток гайнріхових зубів чітко вихилявся по хлібній плоті, пористій і м’якій…»

О книге: «З-за спини ліворуч, від річки віяв легкий прохолодний вітерець. Федір Іванович проминув котельну з невисокою темною трубою і прискорив крок. До платформи лишалося метрів зо двісті, а електричка мала ось-ось підійти. Під новими черевиками шурхотіла жорства, червонясте квітневе сонце над кількома дев’ятиповерхівками праворуч підбивалось дедалі вище…»

О книге: От матери в наследство Фрамбуаза получила альбом с кулинарными рецептами – негусто, если учесть, что ее брату Кассису досталась ферма, а старшей сестре Рен-Клод – винный погреб со всем содержимым. Но весь фокус в том, что на полях альбома, рядом с рецептами разных блюд и травяных снадобий, мать записывала свои мысли и признания относительно некоторых событий ее жизни – словом, вела своеобразный дневник. И в этом дневнике Фрамбуаза пытается найти ответы на мрачные загадки прошлого.

О книге: Семнадцатилетней наивной девушкой Меган влюбилась в красавца Бакстера Дюмона и, не зная, что ее возлюбленный помолвлен с Сюзанной Кэлхун, родила от него сына. Судьбе было угодно, чтобы однажды сестра Сюзанны вышла замуж за брата Меган и обе семьи подружились, тем более что Сюзанна уже не была женой Бакстера. На предложение Кэлхунов принять участие в их семейном бизнесе Меган сразу ответила согласием. Вместе с сынишкой молодая женщина прибыла на новое место жительства, где попала в большую дружную семью и познакомилась с Натаниэлем Фьюри, невероятно обаятельным, добрым, сильным и надежным мужчиной. Но Меган давно уже решила, что больше никто не заманит ее в сети любовного романа…

О книге: Одиннадцатый роман Чака Паланика. Одиннадцатый «бестселлер для интеллектуалов», в котором он изощренно и зло иронизирует над темой «Пигмалиона и Галатеи», а заодно – и над реалиями Голливуда. «Вечная неудачница» и вечный Пигмалион – престарелая Хейзи Куган, некрасивая и немыслимо одаренная актриса, чьим истинным призванием стало делать суперзвезд из бездарных старлеток. Ее любимая подопечная – ослепительная красавица и столь же ослепительная дура Кэтрин Кентон, которую вечно награждают за ничем не примечательные роли, вечно обольщают и используют, вышучивают – и обожают. И наконец – хваткий, циничный альфонс Уэбстер, у которого на Кэтрин Кентон – весьма далеко идущие планы…

О книге: Оповідання і повість, що складають нову збірку «Загальний аналіз», написані протягом останнього десятиліття. Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – ось декорації, у яких відбувається дія. Велетенська ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівський нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри та санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими, – це персонажі творів О. Ірванця, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ.

О книге: Роман в 2005 году был отмечен первой премией на конкурсе «Коронация слова». Это многоплановый роман, со многими сюжетными коллизиями и героями. Его временное пространство: от середины 70-х до наших дней, его география – Киев, украинская провинция, Россия, Черногория и… Америка. А главная идея такова: большое счастье или большая трагедия могут начаться с одной маленькой детали, с пуговицы, которую так легко потерять, а потом искать всю жизнь… «Пуговица» – роман про любовь, верность и предательство. Про то, что никогда не стоит оглядываться назад, а ценить то, что рядом с тобой – сегодня и навсегда. А может, этот роман про… жизнь ангелов, случайно попавших на нашу землю?..