О книге: Героическая комедия в 2-х действиях (4 акта). Театр им. Евгения Вахтангова. Франция. 1640 год. Прекрасная Роксана просит своего кузена, блистательного поэта и искусного фехтовальщика, Сирано де Бержерака, оказать покровительство юному гасконцу Кристиану. Ее привлекла красота молодого человека. Однако не меньше внешних данных девушка ценит в мужчинах ум. Сирано носит на своем лице самый чудовищный нос Франции, поэтому не смеет признаться в том, что сам безнадежно влюблен в сестру. Де Бержерак решается помочь красивому, но не отличающемуся особым умом, Кристиану завоевать сердце Роксаны. Сирано де Бержерак – Рубен Симонов Роксана – Алла Казанская Кристиан – Вадим Русланов Граф де Гиш – Леонид Шихматов Капитан Карбон – Николай Пажитнов Дуэнья Роксаны – Елена Понсова Рагно – Аркадий Марьин Де Вальвер – Аркадий Немеровский Монфлери – Надир Малишевский Бельроз – Владимир Шлезингер Маркиз – Григорий Мерлинский Горожанин – Александр Лебедев 1-я дама – Вера Головина 2-я дама – Валерия Тумская 3-я дама – Анна Данилович 1-й паж – Надежда Генералова 2-й паж – Валентина Ершова 1-й гвардеец – Алексей Емельянов 2-й гвардеец – Евгений Федоров 3-й гвардеец – Виктор Эйхов 4-й гвардеец – Владимир Колчин 5-й гвардеец – Константин Монов 6-й гвардеец – Михаил Дадыко В эпизодах и массовых сценах заняты артисты театра им. Евгения Вахтангова. Постановка Николая Охлопкова. Пояснительный текст читает Яков Смоленский. Режиссеры от театра – Р. Симонов, Ю. Лауфер Музыка – А. Голубенцева Оркестр театра им. Вахтангова. Дирижер – Р. Архангельский
О книге: Одна из известнейших пьес величайшего английского классика всех времен и народов – Уильяма Шекспира, которую он написал в поздний период своего творчества. Изначально ее жанр расценивался, как ‘Комедия’, однако позже был изменен на ‘Трагикомедию’. Пьеса, полностью отражает название ‘сказка’ а ее герои, хотя и по большей степени являются реальными европейскими правителями и знаменитостями, при этом не претендуют на роль энциклопедичных персонажей, так как их действия и местоположения никоим образом не соответствуют реальным фактам в действительности. Например, Гермиона – дочь русского императора, а Богемия находится у южного моря. Что, в свою очередь, повлекло неточности в работах некоторых известных писателей, полагавшихся в своих трудах на события ‘сказки’. По мотивам пьесы создан ряд великих опер, спектаклей, театральных и других постановок.
О книге: У цьому дивному будинку мало сонця. Життя тут тягнеться повільно, а його мешканцям залишається тільки мріяти. Їх тісний маленький світ валиться… Чи зможуть вони врятувати себе, як врятували колись поранену птицю? Чи зможе хто-небудь їх врятувати?
О книге: Як і більшість п'єс Ібсена, «Привиди» зачіпають проблеми сімейних відносин. У центрі сюжету – доля Фру Алвинг, яку насильно видали заміж за розпусного і легковажного людини. Вона хоче піти від чоловіка з пастором Мандерс, якого покохала, але він змушує її повернутися до чоловіка. З цього моменту починається ланцюжок фатальних подій, яка призводить до повного руйнування сім'ї.
О книге: Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828–1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя.