О книге: Совершенствование системы образования для студентов кафедры журналистики немыслимо без учета специфики данной специальности. Подготовка студентов-журналистов базируется на двух основных положениях: теоретических курсах, основной задачей которых является ознакомление слушателей с ведущими положениями и концепциями современных исследователей журналистики; и дисциплинах, ориентированных на практическое применение полученных знаний. Теория и практика взаимообусловлены и взаимосвязаны в процессе обучения журналистским дисциплинам. Так, существует целый ряд предметов, в которых теоретические знания реализуются в ходе практических занятий. К ним относятся занятия по фотографии. Актуальной практической задачей этих дисциплин является обучение студентов искусству видеть окружающий мир и конструировать собственную визуальную "реальность" в рамках фотокадра (что достигается, в частности, через знакомство с основами композиции: балансом, ритмом, динамичностью и т. п.) Овладение этими навыками невозможно без знакомства с теоретическими положениями по теории фотографии. Дисциплины по визуальной журналистике включают в себя комплексную систему знаний. В пособии для студентов, обучающихся по специальности 030600.62 «Журналистика» представлены теоретические и методологические аспекты образования и просвещения.
О книге: «Вавилонська царівна» з-поміж філософських повістей Вольтера особливо вирізняється своєю наївною простотою, в якій наявні атрибути східної казки. Це повість про світле і сильне почуття, про вірність та щирість, пошук закоханими одне одного, яка дає автору змогу до своєрідного огляду політичного життя континенту, побаченого очима простакуватого азіата, який зауважує смішні нісенітниці та забавні дивакуватості.
О книге: Молодик, який увесь час жив серед гуронів в Америці, сходить на берег у Нижній Бретані, де один священик та його сестра признають у ньому свого племінника. Оскільки він завжди наївно говорить те, що думає, і робить те, що бажає, як «справжній дикун», його називають Простак. Довіряючи своїй природній мудрості, не зіпсутій існуючими передсудами, він зазнає багато прикрих пригод, під час яких у своїх наївних здивуваннях висловлюватиме цілу низку суджень, сповнених великої розсудливості.
О книге: Діставши виховання в замку барона, молодий чоловік на ймення Кандід живе спокійним життям у товаристві свого вихователя доктора Панглоса. Від свого вихователя він дізнається, що світ абсолютно добрий, що кожна звичайна річ неодмінно приходить до щасливого кінця. Так тривало до того дня, поки власник замку не порушив спокою: якось він застав милого йому Кандіда дуже близько біля своєї доньки Кунігунди і відразу ж відправив його із замку, давши йому доброго стусана під зад. Змушений пуститися в мандри, молодий чоловік перетинає різноманітні країни, які покажуть йому, що світ дуже мало відповідає оптимістичному вихованню добродія Панглоса.
О книге: Автор уявляє собі, що Мікромегас, житель планети Сіріус, за своїми розмірами велетень, дістав присуд про те, що йому упродовж численних років заборонено з'являтися при дворі, оскільки він надрукував одну зі своїх книжок, в якій нібито були єретичні думки. Він здійснює мандрівку на планету Сатурн і знайомиться там з одним із її мешканців, який у порівнянні з мешканцями Сіріуса виглядає карликом.
О книге: Філософські повісті Вольтера побудовані у формі розважальних пригодницьких історій, як правило, з великою кількістю дійових осіб і гострими конфліктами, що визначають їхні стосунки. Задіґ – молодий вродливий юнак, який, незважаючи на свій юний вік, сповнений якнайкращих прагнень. Він формується від пригоди до пригоди, стає справжнім мудрецем; лише тоді пізнає справжнє щастя.
О книге: Вольтер-просвітитель, що оспівував радощі життя і ненавидів усе, що пригнічує людину, розкривається в своїх філософських повістях («Задіг, або Талан», «Мікромегас», «Кандід, або Оптимізм», «Простак», «Вавилонська царівна»), глибоке ідейне значення і високі художні достоїнства яких ставлять їх у ряд тих творів, що цілком витримали випробування часом.
О книге: «…Чем далее, тем больше привыкаем мы смотреть на «Красную новь» как на журнал по преимуществу литературный: к этому особенно понуждает тщательный подбор именно этого материала, его разнообразие и стильность…»
О книге: «…Завядшие рифмы и мертвые размеры должны уступить место каким-то новым, органическим формам, как неизбежно вытекающим из суммы новых идей, запросов и чувств. С этой точки зрения не выдерживают критики даже большие мастера художественного слова, которые ушли корнями в старый мир и никак не хотят (а может быть, и не могут) понять и принять того нового, что несет с собой и чего требует настоящая наша эпоха…»
О книге: «…Удовлетворяет ли нас сколько-нибудь это новое произведение? Мало. Ему суждена та же участь, что и легиону подобных, – остаться незамеченными, пропасть, не оставив почти никакого следа в литературе. Две сестры – это Правда и Сказка, два символических существа, фигурирующих в рабочей среде и играющих большую роль в деле подъема и упадка протестантской, революционной энергии рабочего класса. Замысел большой, сложный и чрезмерно трудный для выполнения…»